Книга ЭсфириГлава 7 |
|
1 |
|
2 И снова царь, выпив вина, спросил у Эсфири: «О чем ты хотела просить, царица Эсфирь? Всё получишь — хоть половину царства! Скажи, чего желаешь, — и всё будет исполнено!» |
|
3 «Если снискала я твое благоволение, о царь, — отвечала царица Эсфирь, — и если это угодно царю, то да будет дарована мне моя жизнь — таково мое желание! — вместе с жизнью моего народа — такова моя просьба! |
|
4 Я и мой народ проданы на уничтожение, обречены на убийство и истребление! Если бы нас продали лишь в рабство, я бы смолчала — из-за такой беды не стоило бы тревожить царя!» |
|
5 «Кто он? — спросил царь Ксеркс у царицы Эсфири. — Где он, тот, кто осмелился задумать такое?» |
|
6 «Вот он, — отвечала Эсфирь, — наш гонитель и враг — злобный Аман!» И Аман затрепетал от страха перед царем и царицей. |
|
7 Царь в ярости встал от трапезы, за которой пил вино, и вышел в дворцовый сад, а Аман остался умолять царицу Эсфирь о пощаде, так как видел, что царь уже решил его участь. |
|
8 Царь возвратился из дворцового сада в комнату, где они пировали, и видит: Аман припал к ложу, на котором возлежала Эсфирь. «Он еще и царицей хочет при мне овладеть, прямо у меня в доме!» — воскликнул царь. Слово слетело с уст царя — и Аману накрыли лицо. |
|
9 Харвона, один из царедворцев, служивших царю, сообщил: «А ведь Аман приготовил деревянный столб, чтобы повесить на нем Мардохея, чьи слова спасли царю жизнь: столб этот, высотой в пятьдесят локтей, стоит прямо перед домом Амана». На том столбе царь и велел повесить Амана. |
|
10 И повесили его на том самом столбе, который он приготовил для Мардохея. И ярость царя утихла. |
ЕстерРозділ 7 |
|
1 |
|
2 І сказав цар до Есте́ри також другого дня при питті вина: „Яке жада́ння твоє? І буде тобі да́не. І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то бу́де зро́блено!“ |
|
3 І відповіла́ цариця Есте́р та й сказала: „Якщо знайшла́ я ласку в оча́х твоїх, о ца́рю, і якщо це царе́ві вгодне, нехай бу́де да́не мені життя моє на жада́ння моє, а наро́д мій — на проха́ння моє! |
|
4 Бо про́дані ми, я та наро́д мій, на ви́гублення, на забі́й та на поги́біль... Та коли б ми були про́дані на рабів та на невільниць, мовчала б я, бо цей у́тиск був би не вартий царе́вого занепоко́єння“. |
|
5 Тоді сказав цар Ахашверо́ш, і повів до цариці Есте́ри: „Хто́ то він, і де то́й, що його серце напо́внило його відвагою чинити так?“ |
|
6 І сказала Есте́р: „Нена́висник та ворог — це злий Гаман!“ І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці. |
|
7 А цар у своїй лютості устав від гости́ни, і вийшов до палацового са́ду. А Га́ман став просити царицю Естер за життя своє, бо побачив, що загрожує йому лихо від царя... |
|
8 І цар вернувся з палацового са́ду до дому пиття́ вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Есте́р. І цар сказав: „Чи хочеш також збезче́стити царицю в мене в домі?“ Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя... |
|
9 І сказав Харвона, один з е́внухів перед царевим обличчям: „Та ось ши́бениця, яку зробив Га́ман для Мордехая, що говорив добре на царя, яка стоїть у Гамановому домі, висока на п'ятдеся́т ліктів“. І сказав цар: „Пові́сьте його на ній!“ |
|
10 І пові́сили Га́мана на ши́бениці, яку він пригото́вив був для Мордехая, а лютість царе́ва втихла. |
Книга ЭсфириГлава 7 |
ЕстерРозділ 7 |
|
1 |
1 |
|
2 И снова царь, выпив вина, спросил у Эсфири: «О чем ты хотела просить, царица Эсфирь? Всё получишь — хоть половину царства! Скажи, чего желаешь, — и всё будет исполнено!» |
2 І сказав цар до Есте́ри також другого дня при питті вина: „Яке жада́ння твоє? І буде тобі да́не. І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то бу́де зро́блено!“ |
|
3 «Если снискала я твое благоволение, о царь, — отвечала царица Эсфирь, — и если это угодно царю, то да будет дарована мне моя жизнь — таково мое желание! — вместе с жизнью моего народа — такова моя просьба! |
3 І відповіла́ цариця Есте́р та й сказала: „Якщо знайшла́ я ласку в оча́х твоїх, о ца́рю, і якщо це царе́ві вгодне, нехай бу́де да́не мені життя моє на жада́ння моє, а наро́д мій — на проха́ння моє! |
|
4 Я и мой народ проданы на уничтожение, обречены на убийство и истребление! Если бы нас продали лишь в рабство, я бы смолчала — из-за такой беды не стоило бы тревожить царя!» |
4 Бо про́дані ми, я та наро́д мій, на ви́гублення, на забі́й та на поги́біль... Та коли б ми були про́дані на рабів та на невільниць, мовчала б я, бо цей у́тиск був би не вартий царе́вого занепоко́єння“. |
|
5 «Кто он? — спросил царь Ксеркс у царицы Эсфири. — Где он, тот, кто осмелился задумать такое?» |
5 Тоді сказав цар Ахашверо́ш, і повів до цариці Есте́ри: „Хто́ то він, і де то́й, що його серце напо́внило його відвагою чинити так?“ |
|
6 «Вот он, — отвечала Эсфирь, — наш гонитель и враг — злобный Аман!» И Аман затрепетал от страха перед царем и царицей. |
6 І сказала Есте́р: „Нена́висник та ворог — це злий Гаман!“ І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці. |
|
7 Царь в ярости встал от трапезы, за которой пил вино, и вышел в дворцовый сад, а Аман остался умолять царицу Эсфирь о пощаде, так как видел, что царь уже решил его участь. |
7 А цар у своїй лютості устав від гости́ни, і вийшов до палацового са́ду. А Га́ман став просити царицю Естер за життя своє, бо побачив, що загрожує йому лихо від царя... |
|
8 Царь возвратился из дворцового сада в комнату, где они пировали, и видит: Аман припал к ложу, на котором возлежала Эсфирь. «Он еще и царицей хочет при мне овладеть, прямо у меня в доме!» — воскликнул царь. Слово слетело с уст царя — и Аману накрыли лицо. |
8 І цар вернувся з палацового са́ду до дому пиття́ вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Есте́р. І цар сказав: „Чи хочеш також збезче́стити царицю в мене в домі?“ Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя... |
|
9 Харвона, один из царедворцев, служивших царю, сообщил: «А ведь Аман приготовил деревянный столб, чтобы повесить на нем Мардохея, чьи слова спасли царю жизнь: столб этот, высотой в пятьдесят локтей, стоит прямо перед домом Амана». На том столбе царь и велел повесить Амана. |
9 І сказав Харвона, один з е́внухів перед царевим обличчям: „Та ось ши́бениця, яку зробив Га́ман для Мордехая, що говорив добре на царя, яка стоїть у Гамановому домі, висока на п'ятдеся́т ліктів“. І сказав цар: „Пові́сьте його на ній!“ |
|
10 И повесили его на том самом столбе, который он приготовил для Мардохея. И ярость царя утихла. |
10 І пові́сили Га́мана на ши́бениці, яку він пригото́вив був для Мордехая, а лютість царе́ва втихла. |