Книга ЭсфириГлава 5 |
|
1 |
|
2 Заметив царицу Эсфирь, стоявшую во дворе, царь тотчас проникся расположением к ней и протянул в ее сторону золотой скипетр, что был у него в руке. Эсфирь приблизилась и коснулась конца скипетра. |
|
3 «Что тебе нужно, царица Эсфирь, о чем ты просишь? — спросил ее царь. — Всё получишь — хоть половину царства!» |
|
4 Эсфирь отвечала: «Если угодно будет царю, пусть придет он сегодня вместе с Аманом на пир, который я устроила для царя». |
|
5 Царь сказал: «Позовите скорее Амана, чтобы мы могли исполнить просьбу Эсфири!» — и пришел с Аманом на пир, который устроила Эсфирь. |
|
6 На пиру, выпив вина, царь сказал Эсфири: «О чем ты хотела просить? Всё получишь — хоть половину царства! Скажи, чего желаешь, — и всё будет исполнено!» |
|
7 Эсфирь сказала в ответ: «Вот просьба моя и желание: |
|
8 если снискала я благоволение царя, если угодно будет царю исполнить мою просьбу и даровать мне чего желаю, то пусть царь с Аманом придут на пир, который я устрою для них завтра. Я же поступлю, как велит царь». |
|
9 |
|
10 Однако он сдержался. Вернувшись домой, Аман велел позвать своих друзей и жену Зерешь. |
|
11 Он стал рассказывать им о своей славе и богатстве, о многочисленных сыновьях, о том, как возвеличил его царь, возвысив над правителями и царскими слугами. |
|
12 «Да вот и царица Эсфирь, — добавил Аман, — позвала вместе с царем на пир, который сама устроила, не кого иного, как меня. Да и назавтра я зван к ней вместе с царем. |
|
13 Но всё это не утешает меня, пока я вижу сидящего в царских воротах иудея Мардохея!» |
|
14 Тогда жена его Зерешь и друзья посоветовали ему: «Приготовь деревянный столб высотой в пятьдесят локтей, а наутро переговори с царем: пусть повесят на нем Мардохея, а ты радостно пойдешь с царем на пир». Понравился Аману этот совет, и он приказал установить деревянный столб. |
ЕстерРозділ 5 |
|
1 |
|
2 І сталося, як цар побачив царицю Есте́р, що стоїть у брамі, то знайшла́ вона ласку в оча́х його. І цар простягну́в Естері золоте бе́рло, що в руці його, а Есте́р підійшла й доторкнулася до кінця бе́рла. |
|
3 І сказав до неї цар: „Що́ тобі, царице Есте́р? І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то бу́де да́не тобі́!“ |
|
4 А Есте́р відказала: „Якщо це цареві вгодне, нехай при́йде цар та Га́ман сьогодні на гости́ну, яку я вчиню йому́!“ |
|
5 I сказав цар: „Скоріше покличте Га́мана, щоб виконати Есте́рині слова́!“ І прийшов цар та Га́ман у гости́ну, що вчинила Есте́р. |
|
6 І сказав цар до Есте́ри при питті вина: „Яке жада́ння твоє? І буде тобі да́не. І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до полови́ни царства, то буде зро́блене!“ |
|
7 І відповіла́ Есте́р та й сказала: „Моє жада́ння та моє проха́ння таке: |
|
8 Якщо знайшла́ я ласку в царевих оча́х, і якщо це цареві вгодне, щоб вво́лити жада́ння моє й щоб ви́конати проха́ння моє, — нехай при́йде цар та Га́ман на гости́ну, що зроблю́ їм, і взавтра я зроблю́ за царевим словом“. |
|
9 І вийшов Га́ман того дня радісний та добросе́рдий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царські́й брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Га́ман перепо́внився лютістю на Мордехая. |
|
10 Та стримався Гаман, і прийшов до свого дому. І послав він покли́кати своїх при́ятелів та жінку свою Зереш. |
|
11 І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про числе́нність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князі́в та слуг царе́вих. |
|
12 І сказав Гаман: „А цариця Естер не привела́ з царем на гости́ну, яку зробила, нікого, крім ме́не. І також наза́втра я покли́каний до неї з царем! |
|
13 Та все це нічого не варте мені цього ча́су, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царські́й брамі!“ |
|
14 І сказала до нього жінка його Зе́реш та всі його при́ятелі: „Нехай приготують ши́беницю, високу на п'ятдеся́т ліктів, а ра́нком скажи царе́ві, і нехай повісять на ній Мордехая, і пі́деш з царем радісний на гостину“! І була приємна та рада для Гамана, і́ зробив він ту ши́беницю. |
Книга ЭсфириГлава 5 |
ЕстерРозділ 5 |
|
1 |
1 |
|
2 Заметив царицу Эсфирь, стоявшую во дворе, царь тотчас проникся расположением к ней и протянул в ее сторону золотой скипетр, что был у него в руке. Эсфирь приблизилась и коснулась конца скипетра. |
2 І сталося, як цар побачив царицю Есте́р, що стоїть у брамі, то знайшла́ вона ласку в оча́х його. І цар простягну́в Естері золоте бе́рло, що в руці його, а Есте́р підійшла й доторкнулася до кінця бе́рла. |
|
3 «Что тебе нужно, царица Эсфирь, о чем ты просишь? — спросил ее царь. — Всё получишь — хоть половину царства!» |
3 І сказав до неї цар: „Що́ тобі, царице Есте́р? І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то бу́де да́не тобі́!“ |
|
4 Эсфирь отвечала: «Если угодно будет царю, пусть придет он сегодня вместе с Аманом на пир, который я устроила для царя». |
4 А Есте́р відказала: „Якщо це цареві вгодне, нехай при́йде цар та Га́ман сьогодні на гости́ну, яку я вчиню йому́!“ |
|
5 Царь сказал: «Позовите скорее Амана, чтобы мы могли исполнить просьбу Эсфири!» — и пришел с Аманом на пир, который устроила Эсфирь. |
5 I сказав цар: „Скоріше покличте Га́мана, щоб виконати Есте́рині слова́!“ І прийшов цар та Га́ман у гости́ну, що вчинила Есте́р. |
|
6 На пиру, выпив вина, царь сказал Эсфири: «О чем ты хотела просить? Всё получишь — хоть половину царства! Скажи, чего желаешь, — и всё будет исполнено!» |
6 І сказав цар до Есте́ри при питті вина: „Яке жада́ння твоє? І буде тобі да́не. І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до полови́ни царства, то буде зро́блене!“ |
|
7 Эсфирь сказала в ответ: «Вот просьба моя и желание: |
7 І відповіла́ Есте́р та й сказала: „Моє жада́ння та моє проха́ння таке: |
|
8 если снискала я благоволение царя, если угодно будет царю исполнить мою просьбу и даровать мне чего желаю, то пусть царь с Аманом придут на пир, который я устрою для них завтра. Я же поступлю, как велит царь». |
8 Якщо знайшла́ я ласку в царевих оча́х, і якщо це цареві вгодне, щоб вво́лити жада́ння моє й щоб ви́конати проха́ння моє, — нехай при́йде цар та Га́ман на гости́ну, що зроблю́ їм, і взавтра я зроблю́ за царевим словом“. |
|
9 |
9 І вийшов Га́ман того дня радісний та добросе́рдий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царські́й брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Га́ман перепо́внився лютістю на Мордехая. |
|
10 Однако он сдержался. Вернувшись домой, Аман велел позвать своих друзей и жену Зерешь. |
10 Та стримався Гаман, і прийшов до свого дому. І послав він покли́кати своїх при́ятелів та жінку свою Зереш. |
|
11 Он стал рассказывать им о своей славе и богатстве, о многочисленных сыновьях, о том, как возвеличил его царь, возвысив над правителями и царскими слугами. |
11 І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про числе́нність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князі́в та слуг царе́вих. |
|
12 «Да вот и царица Эсфирь, — добавил Аман, — позвала вместе с царем на пир, который сама устроила, не кого иного, как меня. Да и назавтра я зван к ней вместе с царем. |
12 І сказав Гаман: „А цариця Естер не привела́ з царем на гости́ну, яку зробила, нікого, крім ме́не. І також наза́втра я покли́каний до неї з царем! |
|
13 Но всё это не утешает меня, пока я вижу сидящего в царских воротах иудея Мардохея!» |
13 Та все це нічого не варте мені цього ча́су, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царські́й брамі!“ |
|
14 Тогда жена его Зерешь и друзья посоветовали ему: «Приготовь деревянный столб высотой в пятьдесят локтей, а наутро переговори с царем: пусть повесят на нем Мардохея, а ты радостно пойдешь с царем на пир». Понравился Аману этот совет, и он приказал установить деревянный столб. |
14 І сказала до нього жінка його Зе́реш та всі його при́ятелі: „Нехай приготують ши́беницю, високу на п'ятдеся́т ліктів, а ра́нком скажи царе́ві, і нехай повісять на ній Мордехая, і пі́деш з царем радісний на гостину“! І була приємна та рада для Гамана, і́ зробив він ту ши́беницю. |