Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие по Матфею

Глава 18

1 Подошли тогда же к Иисусу ученики и спросили: «Кто же больше всех в Царстве Небесном?»

2 Подозвав ребенка, Иисус поставил его посреди них

3 и сказал: «Поверьте Мне, если не обратитесь и не станете как дети, — не войти вам в Царство Небесное.

4 Потому, кто смирит себя и станет таким, как это дитя, — тот и больший в Царстве Небесном.

5 И кто принимает такое вот дитя во имя Мое — Меня принимает.

6 А если станет кто причиной падения хотя бы одного из малых сих, верующих в Меня, лучше бы тому было, чтобы повесили ему на шею жернов и утопили его в пучине морской.

7 Горе миру от соблазнов! Неизбежны они здесь, но горе тому человеку, через которого соблазн приходит.

8 И если рука твоя или нога твоя тебя на зло влекут, отруби ее и отбрось: лучше тебе без руки войти в жизнь или без ноги, чем с двумя руками или с двумя ногами быть брошенным в огонь вечный.

9 Если же глаз твой влечет тебя на зло, вырви его и отбрось: лучше с одним глазом войти тебе в жизнь, чем с двумя быть брошенным в огонь геенны.

10 Смотрите же, никогда не пренебрегайте ни одним из малых сих. Ибо, говорю вам, ангелы их постоянно видят лицо Отца Моего Небесного.

11 []

12 Как считаете вы, если сто овец у человека, и одна из них заблудилась, разве он не оставит девяносто девять в горах и не пойдет искать заблудившуюся?

13 И если удастся найти ее, он будет, заверяю вас, радоваться ей больше, чем девяноста девяти незаблудившимся.

14 Так и Отцу вашему Небесному вовсе не угодно, чтобы погиб хоть один из малых сих.

15 Если же согрешит [против тебя] брат твой, пойди к нему и с глазу на глаз укажи ему на вину его. Если послушается он тебя, приобрел ты брата своего.

16 Если же не послушается, пойди к нему с кем-нибудь, с одним или с двумя, ибо каждое дело подтверждается устами двух или трех свидетелей.

17 Если их он тоже не послушается, скажи общине; а если он и общины не послушается, пусть будет он для тебя подобен язычнику и сборщику налогов.

18 Поверьте Мне, что свяжете вы на земле, то уже связано на Небесах, и что разрешите на земле, то уже разрешено на Небе.

19 Еще говорю вам: если двое из вас на земле согласятся просить о чем-либо, дарует им то Отец Мой Небесный.

20 Ибо, где двое или трое собраны во имя Мое, там Я среди них».

21 Тогда подошел к Нему Петр и спросил Его: «Господи! Сколько раз я должен прощать брату моему, если он будет грешить против меня? До семи ли раз?»

22 «Говорю тебе, что не до семи, но до семидесяти раз по семи, — ответил ему Иисус. —

23 Царство Небесное вот с чем поэтому можно сравнить. Некий царь пожелал потребовать от слуг своих отчета.

24 Когда занялся он этим, привели к нему того, кто должен был ему десять тысяч талантов.

25 И так как у слуги этого не было чем заплатить, то господин приказал для уплаты долга продать и самого слугу, и жену его, и детей, и всё, что у него было.

26 Слуга же упал пред ним ниц и просил: „Потерпи меня! Я всё, что должен, отдам тебе!“

27 И господин над слугою тем сжалился, отпустил его и простил ему долг.

28 Как только вышел слуга, он нашел одного из служивших вместе с ним. Тот должен был ему сто денариев. Слуга схватил его за горло и стал душить, говоря: „Отдавай то, что должен“.

29 А тот, пав ниц, стал просить его: „Потерпи меня, я всё, что должен, отдам тебе!“

30 Но слуга не согласился, а пошел и бросил его в тюрьму до тех пор, пока тот не отдаст ему долг.

31 Другие слуги, увидев всё это, сильно огорчились и пошли к своему господину доложить обо всем происшедшем.

32 Тогда господин призвал помилованного слугу и сказал: „Бесстыдный раб! Весь твой долг простил я тебе, когда просил ты меня.

33 Не должен ли был и ты сжалиться над твоим сотоварищем, как сжалился я над тобой?“

34 И, разгневавшись, господин отдал его на мучение, пока тот не вернет всё, что должен.

35 Точно так же с вами поступит Отец Мой Небесный, если каждый из вас от всего сердца не простит брата своего».

Вiд Матвiя

Розділ 18

1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“

2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!

4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.

7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!

8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної.

10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.

12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?

13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.

14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.

15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.

16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“

17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!

18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.

19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!

20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.

21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“

22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.

24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.

25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.

26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“

27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.

28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“

29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“

30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.

31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.

32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“

34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“.

Евангелие по Матфею Глава 18	Вiд Матвiя Розділ 18
1 Подошли тогда же к Иисусу ученики и спросили: «Кто же больше всех в Царстве Небесном?»	1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“
2 Подозвав ребенка, Иисус поставил его посреди них	2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,
3 и сказал: «Поверьте Мне, если не обратитесь и не станете как дети, — не войти вам в Царство Небесное.	3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!
4 Потому, кто смирит себя и станет таким, как это дитя, — тот и больший в Царстве Небесном.	4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.
5 И кто принимает такое вот дитя во имя Мое — Меня принимает.	5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.
6 А если станет кто причиной падения хотя бы одного из малых сих, верующих в Меня, лучше бы тому было, чтобы повесили ему на шею жернов и утопили его в пучине морской.	6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.
7 Горе миру от соблазнов! Неизбежны они здесь, но горе тому человеку, через которого соблазн приходит.	7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!
8 И если рука твоя или нога твоя тебя на зло влекут, отруби ее и отбрось: лучше тебе без руки войти в жизнь или без ноги, чем с двумя руками или с двумя ногами быть брошенным в огонь вечный.	8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.
9 Если же глаз твой влечет тебя на зло, вырви его и отбрось: лучше с одним глазом войти тебе в жизнь, чем с двумя быть брошенным в огонь геенны.	9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної.
10 Смотрите же, никогда не пренебрегайте ни одним из малых сих. Ибо, говорю вам, ангелы их постоянно видят лицо Отца Моего Небесного.	10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.
11 []	11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.
12 Как считаете вы, если сто овец у человека, и одна из них заблудилась, разве он не оставит девяносто девять в горах и не пойдет искать заблудившуюся?	12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?
13 И если удастся найти ее, он будет, заверяю вас, радоваться ей больше, чем девяноста девяти незаблудившимся.	13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.
14 Так и Отцу вашему Небесному вовсе не угодно, чтобы погиб хоть один из малых сих.	14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.
15 Если же согрешит [против тебя] брат твой, пойди к нему и с глазу на глаз укажи ему на вину его. Если послушается он тебя, приобрел ты брата своего.	15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.
16 Если же не послушается, пойди к нему с кем-нибудь, с одним или с двумя, ибо каждое дело подтверждается устами двух или трех свидетелей.	16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“
17 Если их он тоже не послушается, скажи общине; а если он и общины не послушается, пусть будет он для тебя подобен язычнику и сборщику налогов.	17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!
18 Поверьте Мне, что свяжете вы на земле, то уже связано на Небесах, и что разрешите на земле, то уже разрешено на Небе.	18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.
19 Еще говорю вам: если двое из вас на земле согласятся просить о чем-либо, дарует им то Отец Мой Небесный.	19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!
20 Ибо, где двое или трое собраны во имя Мое, там Я среди них».	20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.
21 Тогда подошел к Нему Петр и спросил Его: «Господи! Сколько раз я должен прощать брату моему, если он будет грешить против меня? До семи ли раз?»	21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“
22 «Говорю тебе, что не до семи, но до семидесяти раз по семи, — ответил ему Иисус. —	22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!
23 Царство Небесное вот с чем поэтому можно сравнить. Некий царь пожелал потребовать от слуг своих отчета.	23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.
24 Когда занялся он этим, привели к нему того, кто должен был ему десять тысяч талантов.	24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.
25 И так как у слуги этого не было чем заплатить, то господин приказал для уплаты долга продать и самого слугу, и жену его, и детей, и всё, что у него было.	25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.
26 Слуга же упал пред ним ниц и просил: „Потерпи меня! Я всё, что должен, отдам тебе!“	26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“
27 И господин над слугою тем сжалился, отпустил его и простил ему долг.	27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.
28 Как только вышел слуга, он нашел одного из служивших вместе с ним. Тот должен был ему сто денариев. Слуга схватил его за горло и стал душить, говоря: „Отдавай то, что должен“.	28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“
29 А тот, пав ниц, стал просить его: „Потерпи меня, я всё, что должен, отдам тебе!“	29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“
30 Но слуга не согласился, а пошел и бросил его в тюрьму до тех пор, пока тот не отдаст ему долг.	30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.
31 Другие слуги, увидев всё это, сильно огорчились и пошли к своему господину доложить обо всем происшедшем.	31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.
32 Тогда господин призвал помилованного слугу и сказал: „Бесстыдный раб! Весь твой долг простил я тебе, когда просил ты меня.	32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.
33 Не должен ли был и ты сжалиться над твоим сотоварищем, как сжалился я над тобой?“	33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“
34 И, разгневавшись, господин отдал его на мучение, пока тот не вернет всё, что должен.	34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.
35 Точно так же с вами поступит Отец Мой Небесный, если каждый из вас от всего сердца не простит брата своего».	35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие по Матфею

Глава 18

Вiд Матвiя

Розділ 18

Евангелие по Матфею

Глава 18

Вiд Матвiя

Розділ 18

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие по Матфею

Глава 18

Вiд Матвiя

Розділ 18

Евангелие по Матфею

Глава 18

Вiд Матвiя

Розділ 18

Ветхий
завет

Новый
завет