Второзаконие

Глава 15

1 В конце каждых семи лет совершайте прощение долгов.

2 Это происходит следующим образом: всякий, кто давал ближнему своему взаймы, отказывается от своего требования к нему, более не взыскивает с ближнего своего его долг, ибо прощение долгов было провозглашено перед ГОСПОДОМ.

3 Можно взыскивать долги с чужеземцев, но то, что было дано взаймы братьям вашим, израильтянам, надо прощать.

4 Только тогда и не будет бедных среди вас, потому что ГОСПОДЬ обильно благословит вас в той земле, которую Он дарует вам в наследство,

5 если будете послушны ГОСПОДУ, Богу своему, усердно исполняя каждую заповедь, которую я ныне возвещаю вам.

6 О да, благословит вас ГОСПОДЬ, Бог ваш, как и обещал, и вы сможете давать взаймы другим народам, не нуждаясь в том, чтобы самим делать долги. Вы будете господствовать над многими народами, они же над вами господствовать не смогут.

7 А если и случится такое, что в одном из ваших городов, в той земле, которую ГОСПОДЬ, Бог ваш, дарует вам, обеднеет один из братьев ваших, тогда не оставайся безучастным и скупым не будь к бедному брату своему.

8 Нет, ты щедрость свою прояви и охотно дай ему взаймы столько, сколько нужно ему.

9 Пусть же не овладеет тобой недобрая мысль: мол, близок седьмой год, год прощения долгов, чтоб не стал ты из-за этого недружелюбно смотреть на бедного брата своего и не дал ему ничего. Ибо он скажет о тебе ГОСПОДУ, и грех будет на тебе!

10 Охотно давай ему, без досады на себя за свою щедрость, ведь именно за эту щедрость ГОСПОДЬ, Бог твой, и будет благословлять тебя во всех делах и трудах твоих.

11 Бедные люди в стране не переведутся, и вот тебе на сей счет мой наказ: всегда будь щедрым, не зажимай деньги в кулаке — открывай его для брата своего, израильтянина, и для всякого, кто в стране твоей живет в бедности и нужде.

12 Если кто-то из общины твоей — еврей или еврейка — продаст себя в рабство тебе и проработает на тебя шесть лет, то на седьмой год ты должен отпустить его или ее на волю.

13 Но такого человека отпускай не с пустыми руками!

14 Щедро отдели для него что-то из стада своего, сколько-то со своего гумна, из-под давильного пресса — от всего, чем благословил тебя ГОСПОДЬ, Бог твой, дай ему.

15 Помни, что и ты был рабом в Египте и что ГОСПОДЬ, Бог твой, выкупил тебя. Потому я и велю тебе так поступать.

16 Но если твой раб по любви к тебе и твоей семье и потому, что ему было хорошо у тебя, скажет: „Не хочу уходить от тебя!“ —

17 тогда, взяв шило, проколи ему ухо у дверного косяка. Это будет знаком того, что он остается рабом у тебя навсегда; так же следует тебе поступать и с рабыней своей.

18 А когда тебе придется отпускать раба на свободу, не возмущайся, ведь он отработал у тебя шесть лет за половину той платы, которую ты должен был бы дать наемному работнику. И ГОСПОДЬ, Бог твой, благословит тебя во всех делах твоих.

19 Посвящай ГОСПОДУ, Богу твоему, всякого первенца мужского пола из твоего крупного рогатого и мелкого скота. Первенцев из стада коров не используй в работе, а первенцев мелкого скота не стриги.

20 Они для того, чтобы из года в год ты и семья твоя ели их перед ГОСПОДОМ, Богом твоим, на том месте, какое ГОСПОДЬ изберет.

21 А если у такого животного обнаружится какой-то изъян: хромота, слепота или другой какой недостаток, в жертву ГОСПОДУ, Богу твоему, приносить его нельзя.

22 Мясо такого животного ешь у себя дома. И тот, кто ритуально нечист, и кто чист могут есть его, как и мясо серны и оленя.

23 Только кровь в пищу не употребляй; выливай ее на землю, как воду.

Повторення Закону

Розділ 15

1 У кінці семи літ зробиш відпу́щення.

2 А оце те відпу́щення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натиска́ти на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпу́щення ради Господа.

3 На чужи́нця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя,

4 та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагосло́вить тебе Господь у кра́ї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док, щоб ти посів його,

5 якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.

6 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе, як говорив був тобі, і ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі по́зичку, а ти не даватимеш по́зички. І будеш ти панувати над багатьма́ народами, а над тобою не будуть панувати.

7 Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у кра́ї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запе́клим свого серця, і не замкне́ш своєї руки від убогого брата свого,

8 бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.

9 Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: „Набли́зився сьомий рік, рік відпу́щення“, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кли́кати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.

10 Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.

11 Бо не переведеться убогий з-посеред кра́ю, тому́ я наказую тобі, говорячи: „Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого́ в кра́ї своїм“.

12 Коли буде про́даний тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьо́мого року відпустиш його вільним від себе.

13 А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його по́рожньо, —

14 конче наділи́ його з худоби своєї дрібно́ї, і з то́ку свого, і з кадки чави́ла свого, — чим поблагослови́в тебе Господь, Бог твій, те даси йому.

15 І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім кра́ї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.

16 І станеться, коли він скаже тобі: „Не вийду від тебе, бо полюбив я тебе та дім твій“, бо добре йому з тобою,

17 то ві́зьмеш шило та й проко́леш його вухо до двере́й, — і стане він тобі вічним рабо́м; і невільниці своїй зробиш так само.

18 Нехай не буде тобі тяжки́м в оча́х твоїх те, що ти відпускаєш його вільним від себе, бо нає́мницьку платню́ він відроби́в тобі вдвоє за шість літ, і поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій, у всім, що́ ти робитимеш.

19 Кожного перворідного самця́, що народиться в худобі твоїй великій та в худобі твоїй дрібній, посвятиш Господе́ві, Богові своє́му. Не будеш працювати перворідним вола свого, і не будеш стригти перворідного ота́ри своєї.

20 Перед лицем Господа, Бога свого, рік-річно будеш його їсти ти та дім твій у місці, яке вибере Господь.

21 А коли буде в нім вада, — кульга́ве або сліпе, усяка зла вада, то не принесе́ш його в жертву для Господа, Бога свого, —

22 у брамах своїх будеш його їсти, нечистий і чистий ра́зом, як са́рну й як о́леня.

23 Тільки крови його не будеш їсти, — на землю виллєш її, як воду.

Второзаконие

Глава 15

Повторення Закону

Розділ 15

1 В конце каждых семи лет совершайте прощение долгов.

1 У кінці семи літ зробиш відпу́щення.

2 Это происходит следующим образом: всякий, кто давал ближнему своему взаймы, отказывается от своего требования к нему, более не взыскивает с ближнего своего его долг, ибо прощение долгов было провозглашено перед ГОСПОДОМ.

2 А оце те відпу́щення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натиска́ти на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпу́щення ради Господа.

3 Можно взыскивать долги с чужеземцев, но то, что было дано взаймы братьям вашим, израильтянам, надо прощать.

3 На чужи́нця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя,

4 Только тогда и не будет бедных среди вас, потому что ГОСПОДЬ обильно благословит вас в той земле, которую Он дарует вам в наследство,

4 та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагосло́вить тебе Господь у кра́ї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док, щоб ти посів його,

5 если будете послушны ГОСПОДУ, Богу своему, усердно исполняя каждую заповедь, которую я ныне возвещаю вам.

5 якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.

6 О да, благословит вас ГОСПОДЬ, Бог ваш, как и обещал, и вы сможете давать взаймы другим народам, не нуждаясь в том, чтобы самим делать долги. Вы будете господствовать над многими народами, они же над вами господствовать не смогут.

6 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе, як говорив був тобі, і ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі по́зичку, а ти не даватимеш по́зички. І будеш ти панувати над багатьма́ народами, а над тобою не будуть панувати.

7 А если и случится такое, что в одном из ваших городов, в той земле, которую ГОСПОДЬ, Бог ваш, дарует вам, обеднеет один из братьев ваших, тогда не оставайся безучастным и скупым не будь к бедному брату своему.

7 Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у кра́ї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запе́клим свого серця, і не замкне́ш своєї руки від убогого брата свого,

8 Нет, ты щедрость свою прояви и охотно дай ему взаймы столько, сколько нужно ему.

8 бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.

9 Пусть же не овладеет тобой недобрая мысль: мол, близок седьмой год, год прощения долгов, чтоб не стал ты из-за этого недружелюбно смотреть на бедного брата своего и не дал ему ничего. Ибо он скажет о тебе ГОСПОДУ, и грех будет на тебе!

9 Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: „Набли́зився сьомий рік, рік відпу́щення“, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кли́кати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.

10 Охотно давай ему, без досады на себя за свою щедрость, ведь именно за эту щедрость ГОСПОДЬ, Бог твой, и будет благословлять тебя во всех делах и трудах твоих.

10 Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.

11 Бедные люди в стране не переведутся, и вот тебе на сей счет мой наказ: всегда будь щедрым, не зажимай деньги в кулаке — открывай его для брата своего, израильтянина, и для всякого, кто в стране твоей живет в бедности и нужде.

11 Бо не переведеться убогий з-посеред кра́ю, тому́ я наказую тобі, говорячи: „Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого́ в кра́ї своїм“.

12 Если кто-то из общины твоей — еврей или еврейка — продаст себя в рабство тебе и проработает на тебя шесть лет, то на седьмой год ты должен отпустить его или ее на волю.

12 Коли буде про́даний тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьо́мого року відпустиш його вільним від себе.

13 Но такого человека отпускай не с пустыми руками!

13 А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його по́рожньо, —

14 Щедро отдели для него что-то из стада своего, сколько-то со своего гумна, из-под давильного пресса — от всего, чем благословил тебя ГОСПОДЬ, Бог твой, дай ему.

14 конче наділи́ його з худоби своєї дрібно́ї, і з то́ку свого, і з кадки чави́ла свого, — чим поблагослови́в тебе Господь, Бог твій, те даси йому.

15 Помни, что и ты был рабом в Египте и что ГОСПОДЬ, Бог твой, выкупил тебя. Потому я и велю тебе так поступать.

15 І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім кра́ї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.

16 Но если твой раб по любви к тебе и твоей семье и потому, что ему было хорошо у тебя, скажет: „Не хочу уходить от тебя!“ —

16 І станеться, коли він скаже тобі: „Не вийду від тебе, бо полюбив я тебе та дім твій“, бо добре йому з тобою,

17 тогда, взяв шило, проколи ему ухо у дверного косяка. Это будет знаком того, что он остается рабом у тебя навсегда; так же следует тебе поступать и с рабыней своей.

17 то ві́зьмеш шило та й проко́леш його вухо до двере́й, — і стане він тобі вічним рабо́м; і невільниці своїй зробиш так само.

18 А когда тебе придется отпускать раба на свободу, не возмущайся, ведь он отработал у тебя шесть лет за половину той платы, которую ты должен был бы дать наемному работнику. И ГОСПОДЬ, Бог твой, благословит тебя во всех делах твоих.

18 Нехай не буде тобі тяжки́м в оча́х твоїх те, що ти відпускаєш його вільним від себе, бо нає́мницьку платню́ він відроби́в тобі вдвоє за шість літ, і поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій, у всім, що́ ти робитимеш.

19 Посвящай ГОСПОДУ, Богу твоему, всякого первенца мужского пола из твоего крупного рогатого и мелкого скота. Первенцев из стада коров не используй в работе, а первенцев мелкого скота не стриги.

19 Кожного перворідного самця́, що народиться в худобі твоїй великій та в худобі твоїй дрібній, посвятиш Господе́ві, Богові своє́му. Не будеш працювати перворідним вола свого, і не будеш стригти перворідного ота́ри своєї.

20 Они для того, чтобы из года в год ты и семья твоя ели их перед ГОСПОДОМ, Богом твоим, на том месте, какое ГОСПОДЬ изберет.

20 Перед лицем Господа, Бога свого, рік-річно будеш його їсти ти та дім твій у місці, яке вибере Господь.

21 А если у такого животного обнаружится какой-то изъян: хромота, слепота или другой какой недостаток, в жертву ГОСПОДУ, Богу твоему, приносить его нельзя.

21 А коли буде в нім вада, — кульга́ве або сліпе, усяка зла вада, то не принесе́ш його в жертву для Господа, Бога свого, —

22 Мясо такого животного ешь у себя дома. И тот, кто ритуально нечист, и кто чист могут есть его, как и мясо серны и оленя.

22 у брамах своїх будеш його їсти, нечистий і чистий ра́зом, як са́рну й як о́леня.

23 Только кровь в пищу не употребляй; выливай ее на землю, как воду.

23 Тільки крови його не будеш їсти, — на землю виллєш її, як воду.

1.0x