2 CorinthiansChapter 3 |
1 Do we begin |
2 You are our letter |
3 For as much as you are manifestly |
4 And such |
5 Not that we are sufficient |
6 Who |
7 But if |
8 How |
9 For if |
10 For even |
11 For if |
12 Seeing then |
13 And not as Moses, |
14 But their minds |
15 But even |
16 Nevertheless |
17 Now |
18 But we all, |
2-е до коринтянРозділ 3 |
1 |
2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають! |
3 Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця. |
4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа, |
5 не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога. |
6 І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є. |
7 Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його, |
8 скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа! |
9 Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу! |
10 Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує, |
11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває! |
12 Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости, |
13 а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає. |
14 Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м. |
15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло, |
16 „коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“. |
17 Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля. |
18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Господа Духа. |
2 CorinthiansChapter 3 |
2-е до коринтянРозділ 3 |
1 Do we begin |
1 |
2 You are our letter |
2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають! |
3 For as much as you are manifestly |
3 Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця. |
4 And such |
4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа, |
5 Not that we are sufficient |
5 не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога. |
6 Who |
6 І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є. |
7 But if |
7 Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його, |
8 How |
8 скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа! |
9 For if |
9 Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу! |
10 For even |
10 Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує, |
11 For if |
11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває! |
12 Seeing then |
12 Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости, |
13 And not as Moses, |
13 а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає. |
14 But their minds |
14 Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м. |
15 But even |
15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло, |
16 Nevertheless |
16 „коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“. |
17 Now |
17 Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля. |
18 But we all, |
18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Господа Духа. |