CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Sam. 21
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das zweite Buch Samuel

Kapitel 21

1 Es1004 war auch eine Teurung zu Davids1732 Zeiten3117, drei7969 Jahre8141 aneinander; und310 David1732 suchte1245 das Angesicht6440 des HErrn3068. Und der HErr3068 sprach559: Um Sauls7586 willen und um des Bluthauses1818 willen, daß er die Gibeoniter1393 getötet4191 hat8141.

2 Da ließ der König4428 die Gibeoniter1393 rufen und sprach559 zu ihnen. (Die Gibeoniter1393 aber waren nicht von den Kindern1121 Israel3478, sondern übrig3499 von den Amoritern567; aber die Kinder1121 Israel3478 hatten ihnen geschworen7650, und Saul7586 suchte1245 sie7121 zu schlagen5221 in seinem Eifer7065 für die Kinder1121 Israel3478 und Juda3063.)

3 So sprach559 nun David1732 zu den Gibeonitern1393: Was soll ich euch tun6213, und womit soll ich sühnen3722, daß ihr das Erbteil5159 des HErrn3068 segnet1288?

4 Die Gibeoniter1393 sprachen559 zu ihm: Es ist uns nicht um Gold2091 noch Silber3701 zu tun6213 an5973 Saul7586 und seinem Hause1004 und ist uns nicht zu tun, um jemand zu töten4191 in Israel3478. Er376 sprach559: Was sprechet ihr denn, daß ich559 euch tun soll?

5 Sie3320 sprachen559 zum Könige4428: Den Mann376, der uns verderbet und zunichte gemacht hat1819, sollen wir vertilgen3615, daß ihm nichts bleibe in allen Grenzen1366 Israels3478.

6 Gebet uns sieben7651 Männer aus seinem Hause, daß wir582 sie1121 aufhängen3363 dem HErrn3068 zu Gibea1390 Sauls7586, des Erwählten972 des HErrn3068. Der König4428 sprach559: Ich will sie5414 geben5414.

7 Aber der König4428 verschonete Mephiboseths4648, des Sohns Jonathans3083, des Sohns Sauls7586, um des Eides7621 willen des HErrn3068, der zwischen ihnen war1121, nämlich zwischen David1732 und1121 Jonathan3083, dem Sohn1121 Sauls7586.

8 Aber die zween Söhne1121 Rizpas7532, der Tochter1323 Ajas345, die sie8147 Saul7586 geboren hatte3205, Armoni764 und Mephiboseth4648; dazu die fünf2568 Söhne1121 Michals, der Tochter1323 Sauls7586, die sie dem Adriel5741 geboren hatte3205, dem Sohn1121 Barsillais1271, des Mahalothiters, nahm3947 der König4428

9 und gab5414 sie in die Hand3027 der Gibeoniter1393; die hingen sie auf3363 dem Berge2022 vor dem HErrn3068. Also fielen5307 diese sieben7651 auf6440 einmal3162 und starben4191 zur Zeit3117 der ersten7223 Ernte7105, wenn die Gerstenernte8184 angehet.

10 Da nahm3947 Rizpa7532, die Tochter1323 Ajas345, einen Sack8242 und breitete ihn auf5186 den Fels6697 am Anfang8462 der Ernte7105, bis das Wasser4325 vom Himmel8064 über sie troff5413; und ließ5414 des Tages3119 die Vögel5775 des Himmels8064 nicht auf ihnen ruhen5117; noch des Nachts3915 die Tiere2416 des Feldes7704.

11 Und es ward David1732 angesagt5046, was Rizpa7532, die Tochter1323 Ajas345, Sauls7586 Kebsweib6370, getan hatte6213.

12 Und1121 David1732 ging hin3212 und nahm3947 die Gebeine6106 Sauls7586 und die Gebeine6106 Jonathans3083, seines Sohns, von den Bürgern1167 zu Jabes in Gilead1568, die sie von der Gasse7339 Beth-San gestohlen1589 hatten8511, dahin sie die Philister6430 gehänget hatten zu der Zeit3117, da die Philister6430 Saul7586 schlugen5221 auf dem Berge Gilboa1533.

13 Und7586 brachte sie1121 von dannen herauf5927; und3083 sammelten622 sie zu Haufen mit den Gebeinen6106 der Gehenkten.

14 Und1121 begruben6912 die Gebeine6106 Sauls7586 und seines Sohns Jonathan3083 im Lande776 Benjamin1144, zu Zela6762, im Grabe6913 seines Vaters1 Kis7027; und taten alles, wie der König4428 geboten6680 hatte6213. Also ward GOtt430 nach310 diesem dem Lande776 wieder versöhnet.

15 Es erhub sich aber wieder ein Krieg4421 von den Philistern wider Israel3478; und6430 David1732 zog hinab3381 und5774 seine Knechte5650 mit ihm und stritten3898 wider die Philister6430. Und David1732 ward müde.

16 Und3967 Jesbi zu Nob3430 (welcher war der Kinder3211 Raphas7497 einer, und5178 das Gewicht4948 seines Speers7013 war dreihundert7969 Gewicht4948 Erz und hatte2296 neue2319 Waffen), der gedachte559 David1732 zu schlagen5221.

17 Aber Abisai52, der Sohn1121 Zerujas, half5826 ihm und schlug5221 den Philister6430 tot4191. Da schwuren7650 ihm die Männer582 Davids1732 und sprachen559: Du sollst nicht mehr mit uns ausziehen3318 in den Streit4421, daß nicht die Leuchte5216 in Israel3478 verlösche3518.

18 Danach erhub sich noch ein Krieg4421 zu Nob mit den Philistern6430. Da310 schlug5221 Sibechai, der Husathiter2843, den Saph5593, welcher auch der Kinder3211 Raphas7497 einer war.

19 Und6430 es erhub sich noch ein Krieg4421 zu Gob1359 mit den Philistern. Da schlug5221 Elhanan445, der Sohn1121 Jaere-Orgims3296, ein Bethlehemiter1022, den Goliath1555, den Gethiter, welcher hatte einen Spieß6086, des Stange war wie ein Weberbaum707.

20 Und4055 es erhub sich noch ein Krieg4421 zu Gath1661. Da war ein langer4067 Mann376, der hatte3205 sechs8337 Finger676 an seinen Händen3027 und sechs8337 Zehen an seinen Füßen7272, das ist vierundzwanzig702 an der Zahl4557; und er war auch geboren von Rapha7497.

21 Und da er Israel3478 Hohn2778 sprach, schlug5221 ihn Jonathan3083, der Sohn1121 Simeas8092, des Bruders251 Davids1732.

22 Diese vier702 waren geboren3205 dem Rapha7497 zu Gath1661 und fielen5307 durch3027 die Hand3027 Davids1732 und seiner Knechte5650.

2-а Самуїлова

Розділ 21

1 І був голод за днів Давида три роки, рік за роком. І шукав Давид Господнього лиця, а Господь сказав: „Кров на Саула та на його дім за те, що повбива́в він ґів'оні́тян“.

2 І покликав цар ґів'оні́тян та й сказав їм про це. А ґів'оні́тяни, — вони не з Ізра́їлевих синів, а з останку аморе́янина, а Ізраїлеві сини були присягну́ли їм. Та Саул шукав, щоб повбивати їх через свою горливість для синів Ізраїля та Юди.

3 І сказав Давид до ґів'оні́тян: „Що́ я зроблю́ вам і чим надолу́жу, щоб ви поблагослови́ли Господню спа́дщину?“

4 І сказали йому ґів'оні́тяни: „Не треба нам ані срібла, ані золота від Саула та від дому його, і не треба нам забивати чоловіка в Ізраїлі“. А він сказав: „Що́ ви скажете, зроблю́ вам“.

5 І сказали вони до царя: „Чоловік той, що вигубив нас, і що замишляв на нас, щоб нас ви́нищити, щоб ми не стали в усій Ізраїлевій границі, —

6 нехай буде нам да́но семеро мужа з синів його, і ми повішаємо їх для Господа в Ґів'аті Саула, Господнього вибра́нця“. А цар сказав: „Я дам“.

7 Та змилосе́рдився цар над Мефівошетом, сином Йоната́на, Саулового сина, через Господню прися́гу, що була поміж ними, — між Давидом та між Йонатаиом, Сауловим сином.

8 І взяв цар двох синів Ріцпи, дочки́ Айї, яких вона породила Саулові, Армонія та Мефівошета, і п'ятьох синів Мелхоли, Саулової дочки́, що вона породила Адріїлові, синові мехолатянина Барзіллая,

9 та й дав їх у руку ґів'оні́тян, — і вони повішали їх на горі перед Господнім лицем. І впали семеро ра́зом, а були вони побиті в перших днях жнив, коли поча́ток жнив ячме́ню.

10 А Ріцпа, дочка Айїна, взяла́ вере́тище, і простягла́ його собі на скелі, і була там від поча́тку жнив аж поки не зійшли́ на них во́ди з неба, і не дала́ вона спочити на них пта́ству небесному вдень, а польові́й звірині́ вночі.

11 І було доне́сено Давидові, що́ зробила Ріцпа, Айїна дочка́, Саулова нало́жниця.

12 А Давид пішов, і взяв кості Саула та кості сина його Йоната́на від госпо́дарів ґілеадського Явешу, що ви́крали були їх із майда́ну Бет-Шану що їх повісили там филисти́мляни того дня, коли филисти́мляни побили Саула в Ґілбоа.

13 І виніс він звідти кості Саула та кості сина його Йонатана, і зібрали кості пові́шаних.

14 І поховали кості Саула та сина його Йонатана в Веніяминовому кра́ї, в Целі, в гробі батька його Кіша. І зробили все, що наказав був цар, — і пото́му Бог був убла́ганий Кра́єм.

15 І була ще війна филисти́млян з Ізраїлем. І зійшов Давид та з ним слуги його, і воювали з филисти́млянами. І змучився Давид.

16 І був Ішбі в Нові, що з наща́дків Рафи, а вага його списа́ три сотні шеклів міді, і опере́заний він був ново́ю зброєю. І він сказав, щоб забити Давида.

17 Та поміг йому Авіша́й, син Церуїн, — і він ударив филисти́млянина, та й забив його. Тоді Давидові люди присягли́ йому, говорячи: „Ти не ви́йдеш уже з нами на війну, — і не пога́сиш Ізраїлевого світильника!“

18 І сталося по́тім, і була́ ще війна в Нові з филисти́млянами. Тоді хушанин Сіббехай побив Сафа, шо з наща́дків Рафи.

19 І була́ ще війна в Нові з филисти́млянами, і віфлеємець Елханан, син Яаре, побив ґатянина Ґоліята, — а держа́к списа́ його був, як тка́цький вал.

20 І була ще війна в Ґаті. А там чоловік великого зросту, що мав на руках та на нога́х по шість пальців, числом двадцять і чотири. Також і він був наро́джений тому Рафі.

21 І зневажав він Ізраїля, — та вбив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата!

22 Четверо тих були наро́джені тому Рафі в Ґаті, — і попа́дали вони від руки Давида та від руки його слуг.

Das zweite Buch Samuel

Kapitel 21

2-а Самуїлова

Розділ 21

1 Es1004 war auch eine Teurung zu Davids1732 Zeiten3117, drei7969 Jahre8141 aneinander; und310 David1732 suchte1245 das Angesicht6440 des HErrn3068. Und der HErr3068 sprach559: Um Sauls7586 willen und um des Bluthauses1818 willen, daß er die Gibeoniter1393 getötet4191 hat8141.

1 І був голод за днів Давида три роки, рік за роком. І шукав Давид Господнього лиця, а Господь сказав: „Кров на Саула та на його дім за те, що повбива́в він ґів'оні́тян“.

2 Da ließ der König4428 die Gibeoniter1393 rufen und sprach559 zu ihnen. (Die Gibeoniter1393 aber waren nicht von den Kindern1121 Israel3478, sondern übrig3499 von den Amoritern567; aber die Kinder1121 Israel3478 hatten ihnen geschworen7650, und Saul7586 suchte1245 sie7121 zu schlagen5221 in seinem Eifer7065 für die Kinder1121 Israel3478 und Juda3063.)

2 І покликав цар ґів'оні́тян та й сказав їм про це. А ґів'оні́тяни, — вони не з Ізра́їлевих синів, а з останку аморе́янина, а Ізраїлеві сини були присягну́ли їм. Та Саул шукав, щоб повбивати їх через свою горливість для синів Ізраїля та Юди.

3 So sprach559 nun David1732 zu den Gibeonitern1393: Was soll ich euch tun6213, und womit soll ich sühnen3722, daß ihr das Erbteil5159 des HErrn3068 segnet1288?

3 І сказав Давид до ґів'оні́тян: „Що́ я зроблю́ вам і чим надолу́жу, щоб ви поблагослови́ли Господню спа́дщину?“

4 Die Gibeoniter1393 sprachen559 zu ihm: Es ist uns nicht um Gold2091 noch Silber3701 zu tun6213 an5973 Saul7586 und seinem Hause1004 und ist uns nicht zu tun, um jemand zu töten4191 in Israel3478. Er376 sprach559: Was sprechet ihr denn, daß ich559 euch tun soll?

4 І сказали йому ґів'оні́тяни: „Не треба нам ані срібла, ані золота від Саула та від дому його, і не треба нам забивати чоловіка в Ізраїлі“. А він сказав: „Що́ ви скажете, зроблю́ вам“.

5 Sie3320 sprachen559 zum Könige4428: Den Mann376, der uns verderbet und zunichte gemacht hat1819, sollen wir vertilgen3615, daß ihm nichts bleibe in allen Grenzen1366 Israels3478.

5 І сказали вони до царя: „Чоловік той, що вигубив нас, і що замишляв на нас, щоб нас ви́нищити, щоб ми не стали в усій Ізраїлевій границі, —

6 Gebet uns sieben7651 Männer aus seinem Hause, daß wir582 sie1121 aufhängen3363 dem HErrn3068 zu Gibea1390 Sauls7586, des Erwählten972 des HErrn3068. Der König4428 sprach559: Ich will sie5414 geben5414.

6 нехай буде нам да́но семеро мужа з синів його, і ми повішаємо їх для Господа в Ґів'аті Саула, Господнього вибра́нця“. А цар сказав: „Я дам“.

7 Aber der König4428 verschonete Mephiboseths4648, des Sohns Jonathans3083, des Sohns Sauls7586, um des Eides7621 willen des HErrn3068, der zwischen ihnen war1121, nämlich zwischen David1732 und1121 Jonathan3083, dem Sohn1121 Sauls7586.

7 Та змилосе́рдився цар над Мефівошетом, сином Йоната́на, Саулового сина, через Господню прися́гу, що була поміж ними, — між Давидом та між Йонатаиом, Сауловим сином.

8 Aber die zween Söhne1121 Rizpas7532, der Tochter1323 Ajas345, die sie8147 Saul7586 geboren hatte3205, Armoni764 und Mephiboseth4648; dazu die fünf2568 Söhne1121 Michals, der Tochter1323 Sauls7586, die sie dem Adriel5741 geboren hatte3205, dem Sohn1121 Barsillais1271, des Mahalothiters, nahm3947 der König4428

8 І взяв цар двох синів Ріцпи, дочки́ Айї, яких вона породила Саулові, Армонія та Мефівошета, і п'ятьох синів Мелхоли, Саулової дочки́, що вона породила Адріїлові, синові мехолатянина Барзіллая,

9 und gab5414 sie in die Hand3027 der Gibeoniter1393; die hingen sie auf3363 dem Berge2022 vor dem HErrn3068. Also fielen5307 diese sieben7651 auf6440 einmal3162 und starben4191 zur Zeit3117 der ersten7223 Ernte7105, wenn die Gerstenernte8184 angehet.

9 та й дав їх у руку ґів'оні́тян, — і вони повішали їх на горі перед Господнім лицем. І впали семеро ра́зом, а були вони побиті в перших днях жнив, коли поча́ток жнив ячме́ню.

10 Da nahm3947 Rizpa7532, die Tochter1323 Ajas345, einen Sack8242 und breitete ihn auf5186 den Fels6697 am Anfang8462 der Ernte7105, bis das Wasser4325 vom Himmel8064 über sie troff5413; und ließ5414 des Tages3119 die Vögel5775 des Himmels8064 nicht auf ihnen ruhen5117; noch des Nachts3915 die Tiere2416 des Feldes7704.

10 А Ріцпа, дочка Айїна, взяла́ вере́тище, і простягла́ його собі на скелі, і була там від поча́тку жнив аж поки не зійшли́ на них во́ди з неба, і не дала́ вона спочити на них пта́ству небесному вдень, а польові́й звірині́ вночі.

11 Und es ward David1732 angesagt5046, was Rizpa7532, die Tochter1323 Ajas345, Sauls7586 Kebsweib6370, getan hatte6213.

11 І було доне́сено Давидові, що́ зробила Ріцпа, Айїна дочка́, Саулова нало́жниця.

12 Und1121 David1732 ging hin3212 und nahm3947 die Gebeine6106 Sauls7586 und die Gebeine6106 Jonathans3083, seines Sohns, von den Bürgern1167 zu Jabes in Gilead1568, die sie von der Gasse7339 Beth-San gestohlen1589 hatten8511, dahin sie die Philister6430 gehänget hatten zu der Zeit3117, da die Philister6430 Saul7586 schlugen5221 auf dem Berge Gilboa1533.

12 А Давид пішов, і взяв кості Саула та кості сина його Йоната́на від госпо́дарів ґілеадського Явешу, що ви́крали були їх із майда́ну Бет-Шану що їх повісили там филисти́мляни того дня, коли филисти́мляни побили Саула в Ґілбоа.

13 Und7586 brachte sie1121 von dannen herauf5927; und3083 sammelten622 sie zu Haufen mit den Gebeinen6106 der Gehenkten.

13 І виніс він звідти кості Саула та кості сина його Йонатана, і зібрали кості пові́шаних.

14 Und1121 begruben6912 die Gebeine6106 Sauls7586 und seines Sohns Jonathan3083 im Lande776 Benjamin1144, zu Zela6762, im Grabe6913 seines Vaters1 Kis7027; und taten alles, wie der König4428 geboten6680 hatte6213. Also ward GOtt430 nach310 diesem dem Lande776 wieder versöhnet.

14 І поховали кості Саула та сина його Йонатана в Веніяминовому кра́ї, в Целі, в гробі батька його Кіша. І зробили все, що наказав був цар, — і пото́му Бог був убла́ганий Кра́єм.

15 Es erhub sich aber wieder ein Krieg4421 von den Philistern wider Israel3478; und6430 David1732 zog hinab3381 und5774 seine Knechte5650 mit ihm und stritten3898 wider die Philister6430. Und David1732 ward müde.

15 І була ще війна филисти́млян з Ізраїлем. І зійшов Давид та з ним слуги його, і воювали з филисти́млянами. І змучився Давид.

16 Und3967 Jesbi zu Nob3430 (welcher war der Kinder3211 Raphas7497 einer, und5178 das Gewicht4948 seines Speers7013 war dreihundert7969 Gewicht4948 Erz und hatte2296 neue2319 Waffen), der gedachte559 David1732 zu schlagen5221.

16 І був Ішбі в Нові, що з наща́дків Рафи, а вага його списа́ три сотні шеклів міді, і опере́заний він був ново́ю зброєю. І він сказав, щоб забити Давида.

17 Aber Abisai52, der Sohn1121 Zerujas, half5826 ihm und schlug5221 den Philister6430 tot4191. Da schwuren7650 ihm die Männer582 Davids1732 und sprachen559: Du sollst nicht mehr mit uns ausziehen3318 in den Streit4421, daß nicht die Leuchte5216 in Israel3478 verlösche3518.

17 Та поміг йому Авіша́й, син Церуїн, — і він ударив филисти́млянина, та й забив його. Тоді Давидові люди присягли́ йому, говорячи: „Ти не ви́йдеш уже з нами на війну, — і не пога́сиш Ізраїлевого світильника!“

18 Danach erhub sich noch ein Krieg4421 zu Nob mit den Philistern6430. Da310 schlug5221 Sibechai, der Husathiter2843, den Saph5593, welcher auch der Kinder3211 Raphas7497 einer war.

18 І сталося по́тім, і була́ ще війна в Нові з филисти́млянами. Тоді хушанин Сіббехай побив Сафа, шо з наща́дків Рафи.

19 Und6430 es erhub sich noch ein Krieg4421 zu Gob1359 mit den Philistern. Da schlug5221 Elhanan445, der Sohn1121 Jaere-Orgims3296, ein Bethlehemiter1022, den Goliath1555, den Gethiter, welcher hatte einen Spieß6086, des Stange war wie ein Weberbaum707.

19 І була́ ще війна в Нові з филисти́млянами, і віфлеємець Елханан, син Яаре, побив ґатянина Ґоліята, — а держа́к списа́ його був, як тка́цький вал.

20 Und4055 es erhub sich noch ein Krieg4421 zu Gath1661. Da war ein langer4067 Mann376, der hatte3205 sechs8337 Finger676 an seinen Händen3027 und sechs8337 Zehen an seinen Füßen7272, das ist vierundzwanzig702 an der Zahl4557; und er war auch geboren von Rapha7497.

20 І була ще війна в Ґаті. А там чоловік великого зросту, що мав на руках та на нога́х по шість пальців, числом двадцять і чотири. Також і він був наро́джений тому Рафі.

21 Und da er Israel3478 Hohn2778 sprach, schlug5221 ihn Jonathan3083, der Sohn1121 Simeas8092, des Bruders251 Davids1732.

21 І зневажав він Ізраїля, — та вбив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата!

22 Diese vier702 waren geboren3205 dem Rapha7497 zu Gath1661 und fielen5307 durch3027 die Hand3027 Davids1732 und seiner Knechte5650.

22 Четверо тих були наро́джені тому Рафі в Ґаті, — і попа́дали вони від руки Давида та від руки його слуг.

1.0x