CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Chr. 20
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das zweite Buch der Chronik

Kapitel 20

1 Nach310 diesem kamen935 die Kinder1121 Moab4124, die Kinder1121 Ammon5983 und3092 mit ihnen von den Amunim, wider Josaphat zu streiten4421.

2 Und3092 man kam935 und sagte5046 es Josaphat an und sprach559: Es kommt935 wider dich eine große1995 Menge7227 von jenseit5676 des Meers3220, von Syrien758; und siehe, sie sind zu Hazezon-Thamar2688, das ist, Engeddi.

3 Josaphat aber fürchtete3372 sich und3092 stellete sein Angesicht, zu5921 suchen1875 den HErrn3068, und ließ5414 ein Fasten6685 ausrufen7121 unter6440 ganz Juda3063.

4 Und Juda3063 kam935 zusammen6908, den HErrn3068 zu suchen1245; auch kamen aus allen Städten5892 Judas, den HErrn3068 zu suchen1245.

5 Und3092 Josaphat trat5975 unter6440 die Gemeine Judas und Jerusalems3389 im Hause1004 des HErrn3068 vor dem neuen2319 Hofe2691

6 und sprach559: HErr3068, unserer Väter1 GOtt430, bist du nicht GOtt430 im Himmel8064 und Herrscher in allen Königreichen4467 der Heiden1471? Und in deiner Hand3027 ist Kraft3581 und Macht4910; und ist niemand, der wider dich stehen3320 möge.

7 Hast157 du, unser GOtt430, nicht die Einwohner3427 dieses Landes776 vertrieben3423 vor6440 deinem Volk5971 Israel3478 und85 hast es gegeben5414 dem Samen2233 Abrahams, deines Liebhabers, ewiglich5769,

8 daß sie1129 drinnen gewohnet und dir ein Heiligtum4720 zu deinem Namen8034 drinnen gebauet haben3427, und gesagt559:

9 Wenn ein Unglück7451, Schwert2719, Strafe8196, Pestilenz1698 oder Teurung über uns8085 kommt935, sollen wir stehen5975 vor6440 diesem Hause1004 vor6440 dir (denn dein Name8034 ist in diesem Hause1004) und schreien2199 zu dir in unserer Not6869, so wolltest du hören und helfen3467?

10 Nun siehe, die Kinder1121 Ammon5983, Moab4124 und die vom Gebirge2022 Seir8165, über welche du die Kinder Israel3478 nicht ziehen ließest, da sie5414 aus Ägyptenland776 zogen935, sondern mußten935 von ihnen weichen und sie5493 nicht vertilgen8045;

11 und3423 siehe, sie lassen1580 uns des entgelten und kommen935, uns auszustoßen1644 aus deinem Erbe3425, das du uns hast eingegeben.

12 Unser GOtt430, willst8199 du5869 sie nicht richten? Denn in uns ist6213 nicht Kraft3581 gegen diesen großen7227 Haufen1995, der wider uns kommt. Wir587 wissen3045 nicht, was wir tun935 sollen, sondern unsere Augen6440 sehen nach dir.

13 Und5975 das ganze Juda3063 stund vor6440 dem HErrn3068 mit ihren Kindern2945, Weibern802 und Söhnen1121.

14 Aber1121 auf Jehasiel, den Sohn1121 Sacharjas2148, des Sohns Benajas1141, des Sohns Jehiels3273, des Sohns Mathanjas, den Leviten3881, aus den Kindern1121 Assaph, kam der Geist7307 des HErrn3068 mitten8432 in der Gemeine;

15 und3092 sprach559: Merket auf7181, ganz Juda3063, und ihr Einwohner3427 zu Jerusalem3389, und der König4428 Josaphat! So spricht559 der HErr3068 zu euch3372: Ihr sollt euch nicht2865 fürchten noch zagen vor6440 diesem großen7227 Haufen1995; denn ihr streitet4421 nicht, sondern GOtt430.

16 Morgen4279 sollt ihr4672 zu ihnen hinabziehen3381; und siehe, sie ziehen an Ziz6732 herauf5927, und ihr werdet an sie treffen am Schilf im Bach5158 vor6440 der Wüste4057 Jeruel3385.

17 Denn ihr werdet nicht2865 streiten3898 in6440 dieser Sache. Tretet5975 nur hin und stehet und sehet das2063 Heil3444 des HErrn3068, der mit euch3372 ist7200, Juda3063 und Jerusalem3389! Fürchtet euch nicht und zaget nicht; morgen4279 ziehet aus3318 wider sie3320, der HErr3068 ist mit euch.

18 Da beugte sich6915 Josaphat mit seinem Antlitz639 zur Erde776; und3092 ganz Juda3063 und die Einwohner3427 zu Jerusalem3389 fielen5307 vor6440 dem HErrn3068 und beteten den HErrn3068 an7812.

19 Und die Leviten3881 aus den Kindern1121 der Kahathiter6956 und aus den Kindern1121 der Korhiter machten sich auf6965, zu loben1984 den HErrn3068, den GOtt430 Israels3478, mit großem1419 Geschrei6963 gen Himmel4605.

20 Und3092 sie machten3318 sich7925 des Morgens1242 frühe auf5975 und zogen aus3318 zur Wüste4057 Thekoa8620. Und da sie auszogen, stund Josaphat und sprach559: Höret mir zu8085, Juda3063, und ihr Einwohner3427 zu Jerusalem3389! Glaubet539 an den HErrn3068, euren GOtt430, so werdet ihr sicher sein539; und glaubet539 seinen Propheten5030, so werdet ihr Glück haben6743.

21 Und5975 er unterweisete das Volk5971 und3318 stellete die Sänger7891 dem HErrn3068, daß sie1984 lobeten in heiligem6944 Schmuck1927 und559 vor6440 den Gerüsteten2502 herzögen und sprächen: Danket3034 dem HErrn3068, denn seine Barmherzigkeit2617 währet ewiglich5769.

22 Und da6256 sie anfingen2490 mit Danken7440 und Loben8416, ließ5414 der HErr3068 den Hinterhalt693, der wider Juda3063 kommen war935, über die Kinder1121 Ammon5983, Moab4124 und die vom Gebirge2022 Seir8165 kommen; und schlugen sie.

23 Da stunden die Kinder1121 Ammon5983 und Moab4124 wider5975 die vom Gebirge2022 Seir8165, sie zu verbannen2763 und zu vertilgen8045. Und da sie die vom Gebirge Seir8165 hatten3427 alle aufgerieben3615, half5826 einer376 dem andern7453, daß sie sich3427 auch verderbeten.

24 Da aber Juda3063 gen Mizpe4708 kam935 an der Wüste4057, wandten sie sich6437 gegen den Haufen1995; und siehe, da lagen die toten Leichname6297 auf der Erde776, daß keiner entronnen6413 war5307.

25 Und3092 Josaphat kam935 mit seinem Volk5971, ihren Raub7998 auszuteilen962, und6297 fanden4672 unter ihnen so7227 viel7230 Güter7399 und962 Kleider und köstlich Gerät3627 und entwandten es ihnen, daß auch nicht5337 zu tragen4853 war2532; und teilten drei7969 Tage3117 den Raub7998 aus, denn es war sein viel.

26 Am vierten7243 Tage3117 aber kamen sie7121 zusammen6950 im Lobetal6010; denn daselbst lobten1288 sie den HErrn3068. Daher heißet die8034 Stätte4725 Lobetal6010 bis auf diesen Tag3117.

27 Also kehrete jedermann von Juda3063 und376 Jerusalem3389 wieder7725 um7725, und3092 Josaphat an der Spitze7218, daß sie gen Jerusalem3389 zögen mit Freuden8057. Denn der HErr3068 hatte ihnen eine Freude gegeben8055 an ihren Feinden341.

28 Und zogen935 gen Jerusalem3389 ein mit Psaltern5035, Harfen3658 und Trommeten zum Hause1004 des HErrn3068.

29 Und die Furcht6343 Gottes430 kam8085 über alle Königreiche4467 in Landen776, da sie höreten, daß der HErr3068 wider die Feinde341 Israels3478 gestritten3898 hatte.

30 Also ward das Königreich4438 Josaphats stille8252, und3092 GOtt430 gab ihm Ruhe5117 umher5439.

31 Und3092 Josaphat regierete über Juda3063, und4427 war fünftunddreißig Jahre8141 alt1121, da er König4427 ward4427, und regierete fünfundzwanzig2568 Jahre8141 zu Jerusalem3389. Seine Mutter517 hieß8034 Asuba5806, eine Tochter1323 Silhis7977.

32 Und6213 er wandelte in dem5869 Wege1870 seines Vaters1 Assa und ließ nicht davon3212, daß er tat5493, was dem HErrn3068 wohlgefiel;

33 ohne die Höhen1116 wurden nicht5493 abgetan; denn das Volk5971 hatte sein Herz3824 noch nicht geschickt zu3559 dem GOtt430 ihrer Väter1.

34 Was aber1121 mehr von Josaphat3092 zu sagen ist3789, beide das1697 Erste7223 und3499 das Letzte314, siehe, das ist geschrieben in den Geschichten1697 Jehus, des Sohns Hananis2607, die er3058 aufgezeichnet hat5927 ins Buch5612 der Könige4428 Israels3478.

35 Danach vereinigte sich2266 Josaphat3092, der König4428 Judas, mit Ahasja274, dem Könige4428 Israels3478, welcher war gottlos7561 mit seinem Tun6213.

36 Und er vereinigte sich2266 mit ihm, Schiffe591 zu6213 machen6213, daß sie aufs Meer8659 führen3212; und sie machten die Schiffe591 zu Ezeon-Gaber.

37 Aber Elieser461, der Sohn1121 Dodavas1735, von Maresa4762, weissagte wider Josaphat und3092 sprach559: Darum daß du dich3212 mit Ahasja274 vereiniget hast2266, hat5012 der HErr3068 deine Werke4639 zerrissen6555. Und die Schiffe591 wurden zerbrochen7665 und mochten nicht aufs Meer8659 fahren.

2-а хронiки

Розділ 20

1 І сталося по тому, пішли моаві́тяни та аммоні́тяни, а з ними деякі з меунян, проти Йосафата на війну́.

2 І прийшли, і доне́сли Йосафатові, говорячи: „Прийшла на тебе сила силенна з того боку моря, з Сирії, і ось вони в Хаццон-Тамарі, воно — Ен-Ґеді“.

3 І злякався Йосафа́т, і постановив зверну́тися до Господа. І він проголосив піст на всю Юдею.

4 І зібралися юде́яни просити допомоги від Господа, також поприхо́дили зо всіх Юдиних міст просити Господа.

5 І став Йосафа́т у зборі Юдиному та єрусали́мському в Господньому домі, перед нови́м подві́р'ям,

6 та й сказав: „Господи, Боже батьків наших! Чи ж не Ти Бог на небеса́х? І Ти пануєш над усіма́ царствами наро́дів, і в руці Твоїй — сила та міць, і немає такого, хто б став проти Тебе!

7 Чи ж не Ти, Боже наш, повиганя́в ме́шканців цього Кра́ю перед наро́дом Твоїм, Ізраїлем, і дав його Авраамовому насінню, Твоє́му при́ятелеві навіки?

8 І вони осілися в ньому, і збудували Тобі в ньому святиню для Ймення Твого, говорячи:

9 Якщо при́йде на нас зло, — меч укара́ння, чи морови́ця, чи голод, то ми станемо перед цим храмом та перед лицем Твоїм, бо Ім'я́ Твоє в цьому храмі, і бу́демо кли́кати до Тебе з нашого у́тиску, — і Ти почуєш, і спасеш.

10 А тепер ось сини Аммонові й Моавові та ме́шканці гори́ Сеїр, що через них Ти не дав ізра́їльтянам іти, коли вони вихо́дили були з єгипетського кра́ю, і вони минули їх, і не ви́губили їх,

11 і оце вони відплачують нам нава́лою, щоб вигнати нас із спа́дку Твого, який Ти віддав нам.

12 Боже наш, чи ж Ти не осу́диш їх? Нема бо в нас сили перед цією силою силе́нною, що прихо́дить на нас, і ми не знаємо, що́ зробимо, бо наші очі — на Тебе!“

13 А всі юде́яни стояли перед Господнім лицем, також діти їхні, жінки їхні та їхні сини.

14 А Яхазіїл, син Захарія, сина Бенаї, Єіїла, сина Маттанії, Левит із Асафових синів, — був на ньому Дух Господній серед збору,

15 і він сказав: „Послухайте, ввесь Юдо й ме́шканці Єрусалиму та ца́рю Йосафате! Так говорить до вас Господь: Не бійтеся та не жахайтеся перед цією силе́нною силою, бо не ваша ця війна, але Божа!

16 Узавтра зійдіть на них, — ось вони входять збі́ччям Ціцу, і ви їх зна́йдете на кінці долини, навпроти пустині Єруїл.

17 Не вам воювати в цьому, — поставтеся й станьте, і побачите, що Господнє спасі́ння з вами, Юдо й Єрусалиме! Не бійтеся й не жахайтеся, — узавтра вихо́дьте перед них, а Господь буде з вами!“

18 І вклонився Йосафат обличчям до землі, а ввесь Юда та ме́шканці Єрусалиму попа́дали перед Господнім лицем, щоб уклони́тися Господе́ві.

19 І встали Левити з синів Кегатівців та з синів Корахівців, щоб хвалити Господа, Бога Ізраїлевого сильним голосом, високим.

20 І повставали вони рано вранці, і вийшли до пустині Текоя. А як вони вихо́дили, став Йосафа́т та й сказав: „Послухайте мене, Юдо та ме́шканці Єрусалиму! Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запе́внені, — ві́рте пророкам Його, і пощасти́ться вам!“

21 І радився він з наро́дом, і поставив співакі́в для Господа, і вони хвалили вели́чність святости, коли йшли перед озбро́єними, і говорили: „Дякуйте Господу, бо навіки Його милосе́рдя!“

22 А того ча́су, коли зачали́ вони співати та хвалити, дав Господь за́сідку на синів Аммонових і Моавових та на ме́шканців гори Сеїр, що прийшли були проти Юди, — і були вони побиті,

23 бо повстали аммоні́тяни та моаві́тяни на ме́шканців гори Сеїр, щоб учинити їх закля́ттям, і щоб вигубити. А коли вони покінчи́ли це з ме́шканцями Сеїру, стали помагати один проти о́дного, щоб ви́губити себе.

24 І коли Юда прийшов на вартівню́ до пустині, і поглянули вони на на́товп, аж ось тру́пи, що попа́дали на землю, і не було урято́ваного!

25 І прийшов Йосафат та наро́д його́, щоб пограбувати їхню здо́бич, і знайшли серед них душе багато і маєтку, і одежі, і кошто́вностей, і понабира́ли собі стільки, що не могли не́сти. І вони три дні все грабували ту здо́бич, бо числе́нна була вона!

26 А четвертого дня зібралися вони до долини Бераха, бо там благословляли Господа; тому назвали ім'я́ тому місцю: долина Бераха,і так воно зветься аж до сьогодні.

27 І вернулися всі юде́яни та єрусалимляни, а Йосафат на чолі́ їх, щоб вернутися до Єрусалиму з радістю, бо звесели́в їх Господь спасінням від їхніх ворогів.

28 І прибули́ вони до Єрусалиму з а́рфами й з ци́трами та су́рмами до Господнього дому.

29 І був Божий страх на всі царства країв, коли вони почули, що Господь воював з Ізраїлевими ворогами.

30 І заспоко́їлося Йосафатове царство, і дав йому його Бог мир навколо.

31 І царював Йосафа́т над Юдою. Він був віку тридцяти й п'яти років, коли зацарював, а двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Азука, дочка́ Шілхи.

32 І ходив він дорогою свого батька Аси, і не уступа́вся з неї, щоб робити вгодне в Господніх оча́х.

33 Тільки па́гірки не минулися, і народ іще не вчинив свого серця міцни́м для Бога своїх батьків.

34 А решта Йосафатових діл, перші й останні, — ото вони описані в записах Єгу, сина Ханані, що внесене до книги Ізраїлевих царів.

35 А по то́му поєднався Йосафат, цар Юдин, з Ахазією, Ізраїлевим царем, що робив несправедливо.

36 І поєднався він із ним, щоб поробити кораблі, щоб ходити до Таршішу. І поробили вони кораблі в Ецйон-Ґевері.

37 Та Елієзер, син Додави, з Мареші, пророкував на Йосафата, говорячи: „За те, що ти поєднався з Ахазією, поруйнував Господь чи́ни твої!“ І порозбивалися ті кораблі, і не могли йти до Таршішу.

Das zweite Buch der Chronik

Kapitel 20

2-а хронiки

Розділ 20

1 Nach310 diesem kamen935 die Kinder1121 Moab4124, die Kinder1121 Ammon5983 und3092 mit ihnen von den Amunim, wider Josaphat zu streiten4421.

1 І сталося по тому, пішли моаві́тяни та аммоні́тяни, а з ними деякі з меунян, проти Йосафата на війну́.

2 Und3092 man kam935 und sagte5046 es Josaphat an und sprach559: Es kommt935 wider dich eine große1995 Menge7227 von jenseit5676 des Meers3220, von Syrien758; und siehe, sie sind zu Hazezon-Thamar2688, das ist, Engeddi.

2 І прийшли, і доне́сли Йосафатові, говорячи: „Прийшла на тебе сила силенна з того боку моря, з Сирії, і ось вони в Хаццон-Тамарі, воно — Ен-Ґеді“.

3 Josaphat aber fürchtete3372 sich und3092 stellete sein Angesicht, zu5921 suchen1875 den HErrn3068, und ließ5414 ein Fasten6685 ausrufen7121 unter6440 ganz Juda3063.

3 І злякався Йосафа́т, і постановив зверну́тися до Господа. І він проголосив піст на всю Юдею.

4 Und Juda3063 kam935 zusammen6908, den HErrn3068 zu suchen1245; auch kamen aus allen Städten5892 Judas, den HErrn3068 zu suchen1245.

4 І зібралися юде́яни просити допомоги від Господа, також поприхо́дили зо всіх Юдиних міст просити Господа.

5 Und3092 Josaphat trat5975 unter6440 die Gemeine Judas und Jerusalems3389 im Hause1004 des HErrn3068 vor dem neuen2319 Hofe2691

5 І став Йосафа́т у зборі Юдиному та єрусали́мському в Господньому домі, перед нови́м подві́р'ям,

6 und sprach559: HErr3068, unserer Väter1 GOtt430, bist du nicht GOtt430 im Himmel8064 und Herrscher in allen Königreichen4467 der Heiden1471? Und in deiner Hand3027 ist Kraft3581 und Macht4910; und ist niemand, der wider dich stehen3320 möge.

6 та й сказав: „Господи, Боже батьків наших! Чи ж не Ти Бог на небеса́х? І Ти пануєш над усіма́ царствами наро́дів, і в руці Твоїй — сила та міць, і немає такого, хто б став проти Тебе!

7 Hast157 du, unser GOtt430, nicht die Einwohner3427 dieses Landes776 vertrieben3423 vor6440 deinem Volk5971 Israel3478 und85 hast es gegeben5414 dem Samen2233 Abrahams, deines Liebhabers, ewiglich5769,

7 Чи ж не Ти, Боже наш, повиганя́в ме́шканців цього Кра́ю перед наро́дом Твоїм, Ізраїлем, і дав його Авраамовому насінню, Твоє́му при́ятелеві навіки?

8 daß sie1129 drinnen gewohnet und dir ein Heiligtum4720 zu deinem Namen8034 drinnen gebauet haben3427, und gesagt559:

8 І вони осілися в ньому, і збудували Тобі в ньому святиню для Ймення Твого, говорячи:

9 Wenn ein Unglück7451, Schwert2719, Strafe8196, Pestilenz1698 oder Teurung über uns8085 kommt935, sollen wir stehen5975 vor6440 diesem Hause1004 vor6440 dir (denn dein Name8034 ist in diesem Hause1004) und schreien2199 zu dir in unserer Not6869, so wolltest du hören und helfen3467?

9 Якщо при́йде на нас зло, — меч укара́ння, чи морови́ця, чи голод, то ми станемо перед цим храмом та перед лицем Твоїм, бо Ім'я́ Твоє в цьому храмі, і бу́демо кли́кати до Тебе з нашого у́тиску, — і Ти почуєш, і спасеш.

10 Nun siehe, die Kinder1121 Ammon5983, Moab4124 und die vom Gebirge2022 Seir8165, über welche du die Kinder Israel3478 nicht ziehen ließest, da sie5414 aus Ägyptenland776 zogen935, sondern mußten935 von ihnen weichen und sie5493 nicht vertilgen8045;

10 А тепер ось сини Аммонові й Моавові та ме́шканці гори́ Сеїр, що через них Ти не дав ізра́їльтянам іти, коли вони вихо́дили були з єгипетського кра́ю, і вони минули їх, і не ви́губили їх,

11 und3423 siehe, sie lassen1580 uns des entgelten und kommen935, uns auszustoßen1644 aus deinem Erbe3425, das du uns hast eingegeben.

11 і оце вони відплачують нам нава́лою, щоб вигнати нас із спа́дку Твого, який Ти віддав нам.

12 Unser GOtt430, willst8199 du5869 sie nicht richten? Denn in uns ist6213 nicht Kraft3581 gegen diesen großen7227 Haufen1995, der wider uns kommt. Wir587 wissen3045 nicht, was wir tun935 sollen, sondern unsere Augen6440 sehen nach dir.

12 Боже наш, чи ж Ти не осу́диш їх? Нема бо в нас сили перед цією силою силе́нною, що прихо́дить на нас, і ми не знаємо, що́ зробимо, бо наші очі — на Тебе!“

13 Und5975 das ganze Juda3063 stund vor6440 dem HErrn3068 mit ihren Kindern2945, Weibern802 und Söhnen1121.

13 А всі юде́яни стояли перед Господнім лицем, також діти їхні, жінки їхні та їхні сини.

14 Aber1121 auf Jehasiel, den Sohn1121 Sacharjas2148, des Sohns Benajas1141, des Sohns Jehiels3273, des Sohns Mathanjas, den Leviten3881, aus den Kindern1121 Assaph, kam der Geist7307 des HErrn3068 mitten8432 in der Gemeine;

14 А Яхазіїл, син Захарія, сина Бенаї, Єіїла, сина Маттанії, Левит із Асафових синів, — був на ньому Дух Господній серед збору,

15 und3092 sprach559: Merket auf7181, ganz Juda3063, und ihr Einwohner3427 zu Jerusalem3389, und der König4428 Josaphat! So spricht559 der HErr3068 zu euch3372: Ihr sollt euch nicht2865 fürchten noch zagen vor6440 diesem großen7227 Haufen1995; denn ihr streitet4421 nicht, sondern GOtt430.

15 і він сказав: „Послухайте, ввесь Юдо й ме́шканці Єрусалиму та ца́рю Йосафате! Так говорить до вас Господь: Не бійтеся та не жахайтеся перед цією силе́нною силою, бо не ваша ця війна, але Божа!

16 Morgen4279 sollt ihr4672 zu ihnen hinabziehen3381; und siehe, sie ziehen an Ziz6732 herauf5927, und ihr werdet an sie treffen am Schilf im Bach5158 vor6440 der Wüste4057 Jeruel3385.

16 Узавтра зійдіть на них, — ось вони входять збі́ччям Ціцу, і ви їх зна́йдете на кінці долини, навпроти пустині Єруїл.

17 Denn ihr werdet nicht2865 streiten3898 in6440 dieser Sache. Tretet5975 nur hin und stehet und sehet das2063 Heil3444 des HErrn3068, der mit euch3372 ist7200, Juda3063 und Jerusalem3389! Fürchtet euch nicht und zaget nicht; morgen4279 ziehet aus3318 wider sie3320, der HErr3068 ist mit euch.

17 Не вам воювати в цьому, — поставтеся й станьте, і побачите, що Господнє спасі́ння з вами, Юдо й Єрусалиме! Не бійтеся й не жахайтеся, — узавтра вихо́дьте перед них, а Господь буде з вами!“

18 Da beugte sich6915 Josaphat mit seinem Antlitz639 zur Erde776; und3092 ganz Juda3063 und die Einwohner3427 zu Jerusalem3389 fielen5307 vor6440 dem HErrn3068 und beteten den HErrn3068 an7812.

18 І вклонився Йосафат обличчям до землі, а ввесь Юда та ме́шканці Єрусалиму попа́дали перед Господнім лицем, щоб уклони́тися Господе́ві.

19 Und die Leviten3881 aus den Kindern1121 der Kahathiter6956 und aus den Kindern1121 der Korhiter machten sich auf6965, zu loben1984 den HErrn3068, den GOtt430 Israels3478, mit großem1419 Geschrei6963 gen Himmel4605.

19 І встали Левити з синів Кегатівців та з синів Корахівців, щоб хвалити Господа, Бога Ізраїлевого сильним голосом, високим.

20 Und3092 sie machten3318 sich7925 des Morgens1242 frühe auf5975 und zogen aus3318 zur Wüste4057 Thekoa8620. Und da sie auszogen, stund Josaphat und sprach559: Höret mir zu8085, Juda3063, und ihr Einwohner3427 zu Jerusalem3389! Glaubet539 an den HErrn3068, euren GOtt430, so werdet ihr sicher sein539; und glaubet539 seinen Propheten5030, so werdet ihr Glück haben6743.

20 І повставали вони рано вранці, і вийшли до пустині Текоя. А як вони вихо́дили, став Йосафа́т та й сказав: „Послухайте мене, Юдо та ме́шканці Єрусалиму! Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запе́внені, — ві́рте пророкам Його, і пощасти́ться вам!“

21 Und5975 er unterweisete das Volk5971 und3318 stellete die Sänger7891 dem HErrn3068, daß sie1984 lobeten in heiligem6944 Schmuck1927 und559 vor6440 den Gerüsteten2502 herzögen und sprächen: Danket3034 dem HErrn3068, denn seine Barmherzigkeit2617 währet ewiglich5769.

21 І радився він з наро́дом, і поставив співакі́в для Господа, і вони хвалили вели́чність святости, коли йшли перед озбро́єними, і говорили: „Дякуйте Господу, бо навіки Його милосе́рдя!“

22 Und da6256 sie anfingen2490 mit Danken7440 und Loben8416, ließ5414 der HErr3068 den Hinterhalt693, der wider Juda3063 kommen war935, über die Kinder1121 Ammon5983, Moab4124 und die vom Gebirge2022 Seir8165 kommen; und schlugen sie.

22 А того ча́су, коли зачали́ вони співати та хвалити, дав Господь за́сідку на синів Аммонових і Моавових та на ме́шканців гори Сеїр, що прийшли були проти Юди, — і були вони побиті,

23 Da stunden die Kinder1121 Ammon5983 und Moab4124 wider5975 die vom Gebirge2022 Seir8165, sie zu verbannen2763 und zu vertilgen8045. Und da sie die vom Gebirge Seir8165 hatten3427 alle aufgerieben3615, half5826 einer376 dem andern7453, daß sie sich3427 auch verderbeten.

23 бо повстали аммоні́тяни та моаві́тяни на ме́шканців гори Сеїр, щоб учинити їх закля́ттям, і щоб вигубити. А коли вони покінчи́ли це з ме́шканцями Сеїру, стали помагати один проти о́дного, щоб ви́губити себе.

24 Da aber Juda3063 gen Mizpe4708 kam935 an der Wüste4057, wandten sie sich6437 gegen den Haufen1995; und siehe, da lagen die toten Leichname6297 auf der Erde776, daß keiner entronnen6413 war5307.

24 І коли Юда прийшов на вартівню́ до пустині, і поглянули вони на на́товп, аж ось тру́пи, що попа́дали на землю, і не було урято́ваного!

25 Und3092 Josaphat kam935 mit seinem Volk5971, ihren Raub7998 auszuteilen962, und6297 fanden4672 unter ihnen so7227 viel7230 Güter7399 und962 Kleider und köstlich Gerät3627 und entwandten es ihnen, daß auch nicht5337 zu tragen4853 war2532; und teilten drei7969 Tage3117 den Raub7998 aus, denn es war sein viel.

25 І прийшов Йосафат та наро́д його́, щоб пограбувати їхню здо́бич, і знайшли серед них душе багато і маєтку, і одежі, і кошто́вностей, і понабира́ли собі стільки, що не могли не́сти. І вони три дні все грабували ту здо́бич, бо числе́нна була вона!

26 Am vierten7243 Tage3117 aber kamen sie7121 zusammen6950 im Lobetal6010; denn daselbst lobten1288 sie den HErrn3068. Daher heißet die8034 Stätte4725 Lobetal6010 bis auf diesen Tag3117.

26 А четвертого дня зібралися вони до долини Бераха, бо там благословляли Господа; тому назвали ім'я́ тому місцю: долина Бераха,і так воно зветься аж до сьогодні.

27 Also kehrete jedermann von Juda3063 und376 Jerusalem3389 wieder7725 um7725, und3092 Josaphat an der Spitze7218, daß sie gen Jerusalem3389 zögen mit Freuden8057. Denn der HErr3068 hatte ihnen eine Freude gegeben8055 an ihren Feinden341.

27 І вернулися всі юде́яни та єрусалимляни, а Йосафат на чолі́ їх, щоб вернутися до Єрусалиму з радістю, бо звесели́в їх Господь спасінням від їхніх ворогів.

28 Und zogen935 gen Jerusalem3389 ein mit Psaltern5035, Harfen3658 und Trommeten zum Hause1004 des HErrn3068.

28 І прибули́ вони до Єрусалиму з а́рфами й з ци́трами та су́рмами до Господнього дому.

29 Und die Furcht6343 Gottes430 kam8085 über alle Königreiche4467 in Landen776, da sie höreten, daß der HErr3068 wider die Feinde341 Israels3478 gestritten3898 hatte.

29 І був Божий страх на всі царства країв, коли вони почули, що Господь воював з Ізраїлевими ворогами.

30 Also ward das Königreich4438 Josaphats stille8252, und3092 GOtt430 gab ihm Ruhe5117 umher5439.

30 І заспоко́їлося Йосафатове царство, і дав йому його Бог мир навколо.

31 Und3092 Josaphat regierete über Juda3063, und4427 war fünftunddreißig Jahre8141 alt1121, da er König4427 ward4427, und regierete fünfundzwanzig2568 Jahre8141 zu Jerusalem3389. Seine Mutter517 hieß8034 Asuba5806, eine Tochter1323 Silhis7977.

31 І царював Йосафа́т над Юдою. Він був віку тридцяти й п'яти років, коли зацарював, а двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Азука, дочка́ Шілхи.

32 Und6213 er wandelte in dem5869 Wege1870 seines Vaters1 Assa und ließ nicht davon3212, daß er tat5493, was dem HErrn3068 wohlgefiel;

32 І ходив він дорогою свого батька Аси, і не уступа́вся з неї, щоб робити вгодне в Господніх оча́х.

33 ohne die Höhen1116 wurden nicht5493 abgetan; denn das Volk5971 hatte sein Herz3824 noch nicht geschickt zu3559 dem GOtt430 ihrer Väter1.

33 Тільки па́гірки не минулися, і народ іще не вчинив свого серця міцни́м для Бога своїх батьків.

34 Was aber1121 mehr von Josaphat3092 zu sagen ist3789, beide das1697 Erste7223 und3499 das Letzte314, siehe, das ist geschrieben in den Geschichten1697 Jehus, des Sohns Hananis2607, die er3058 aufgezeichnet hat5927 ins Buch5612 der Könige4428 Israels3478.

34 А решта Йосафатових діл, перші й останні, — ото вони описані в записах Єгу, сина Ханані, що внесене до книги Ізраїлевих царів.

35 Danach vereinigte sich2266 Josaphat3092, der König4428 Judas, mit Ahasja274, dem Könige4428 Israels3478, welcher war gottlos7561 mit seinem Tun6213.

35 А по то́му поєднався Йосафат, цар Юдин, з Ахазією, Ізраїлевим царем, що робив несправедливо.

36 Und er vereinigte sich2266 mit ihm, Schiffe591 zu6213 machen6213, daß sie aufs Meer8659 führen3212; und sie machten die Schiffe591 zu Ezeon-Gaber.

36 І поєднався він із ним, щоб поробити кораблі, щоб ходити до Таршішу. І поробили вони кораблі в Ецйон-Ґевері.

37 Aber Elieser461, der Sohn1121 Dodavas1735, von Maresa4762, weissagte wider Josaphat und3092 sprach559: Darum daß du dich3212 mit Ahasja274 vereiniget hast2266, hat5012 der HErr3068 deine Werke4639 zerrissen6555. Und die Schiffe591 wurden zerbrochen7665 und mochten nicht aufs Meer8659 fahren.

37 Та Елієзер, син Додави, з Мареші, пророкував на Йосафата, говорячи: „За те, що ти поєднався з Ахазією, поруйнував Господь чи́ни твої!“ І порозбивалися ті кораблі, і не могли йти до Таршішу.

1.0x